Мені важко концентровано працювати. Що робити?

Мені важко концентровано працювати. Що робити?

Автор
glo™ консультант Знавець інсайтів у світі glo™

З усім, що відбувалося останні роки — ще з початку пандемії — наші відносини з роботою докорінно змінилися. Зараз багато хто з нас працює з дому або переїжджає до нових місць, у яких складно знайти власну рутину. З огляду на це та постійний потік новин не дивно, що багато хто з нас відчуває, що не може зосередитися. Особливо, коли список тасків усе зростає разом із відчуттям провини. 

Отже, головне питання: що ми можемо з цим зробити? 

Перше, що треба усвідомити — не треба себе звинувачувати. На нашу увагу постійно впливають зовнішні чинники, особливо коли мова про глобальні події. І є наукові дослідження, які це доводять — наприклад, оця праця вчених з UCL, яка виявила, що тривожність і стрес коливалися вище нормальних середніх значень ще у 2020 році. 

Та це не означає, що треба змиритися й опустити руки. Ось кілька порад, які допоможуть повернутися в норму. 

Не намагайся встигнути все одразу 

Багатозадачність — це наріжний камінь сучасного працівника, і нібито це те, чого всі ми повинні прагнути. Але є нюанс. 

У моменти стресу та тривожності когнітивне навантаження на мозок постійно зростає. Уяви, що твій мозок — це комп’ютер із безліччю завдань, які треба виконати, але з обмеженою кількістю ресурсів для їх виконання. Проте науковці зазначають, що ми всі маємо різні ступені толерантності та прийнятні рівні навантаження. Тож якщо ти хочеш виконати якусь роботу продуктивно, важливо бути чутливим до свого когнітивного навантаження, аби його не перевищувати.

Фокус полягає в тому, щоб намагатися зосередитися на одному завданні за раз. Вимкни сповіщення та зайві програми, а якщо маєш кімнату, у якій можеш усамінитнитися, закрий двері. І якщо відчуєш, що все це дає плоди, переходь до наступного кроку. 

Спробуй техніку Рomodoro 

Відома техніка, з якою ти можеш спробувати покращити свою продуктивність, — це техніка Pomodoro, названа на честь таймера у формі помідора, який її винахідник Франческо Чірілло використовував для демонстрації своєї техніки. 

Він розбиває великі завдання на короткі проміжки часу. Ти працюєш над завданням 25 хвилин без перерви, а потім робиш перерву на п’ять хвилин. Потім можеш переходити до наступного «помодоро». Після чотирьох «помодорів» поспіль зроби тривалу перерву приблизно на 15-30 хвилин.

Якщо не хочеш слідкувати за часом власноруч, знайти спеціальний додаток. Їх багато для кожної платформи, у тому числі безкоштовних. 

Розбивай завдання на дрібніші частини 

Прокрастинація — це ще одна річ, на яку варто прискіпливо звертати увагу. Багато хто звик думати, що ми зволікаємо лише тому, що ліниві. Іноді це так, але далеко не завжди. Парадокс у тому, що часто ми прокрастинуємо, бо відчуваємо себе перевантаженими. Час розплати за невиконані таски наближається, до нашої втоми додається відчуття провини та тривожність, і все це закручується у замкнене коло.   

Рішення — розбивати складні завдання на зрозумілі частини, з якими ти точно можеш упоратися, й рухатися вперед, до наступної порції роботи. 

Знайди власну активну фазу  

Ще один лайфхак, як досягти успіху в боротьбі з прокрастинацією — знайти той період доби, коли справи даються тобі найлегше. Але зверни увагу: краще, щоб цей період не передував твоєму відходу до сну. Активна робота напередодні відпочинку точно вплине на його якість. І тоді брати сили на повернення контролю над ситуацію буде ще складніше.

Тут корисно подумати над давнім питанням: ти ранкова чи вечірня людина? У наші «пікові» періоди, які, за думкою вчених, тривають від 60 до 90 хвилин, ми кмітливіші та більш зосереджені. У наших «часових ямах» навпаки — наш мозок переходить у режим «скрінсейвера», дрейфуючи та мріючи. Завдання, які раніше здавалися простими, раптом викликають лише роздратування.

Тож перший крок — визначити свої пікові години. Другий крок — перенести найскладніші завдання на них, а дрібніші та простіші таски лишити на решту робочого часу.

Відокремлюй робочий час від іншого 

Для тих, хто працює з дому, існує ще одна проблема — розмиті кордони між роботою та, власне, домом. Тож намагайся виокремити роботу у конкретні години дня, навіть якщо не ходиш в офіс. Є багато досліджень, які говорять про те, що ми не пристосовані до режиму 24/7. Потрібно встановлювати барʼєри між режимами роботи та нероботи. Потрібно знайти цей перемикач.

Як цього досягти? Застосовуй до робочого місця вдома ті самі правила, що й в офісі. Зроби так, щоб твій стіл не був захаращеним, аби очистити поле зору. Працюй подалі від відволікаючих факторів (до побачення, телевізоре). Спробуй сісти там, де є природне світло. Заплануй спілкування з сім’єю та друзями на певний час дня, навіть якщо це онлайн.

І головне, дотримуйся цього плану — так ти поступово відокремиш роботу від дозвілля. А вечорами прибирай ноутбук подалі, щоб сигналізувати собі і всім іншим, що ти виходиш з робочого режиму.